16 серпня набрав чинності Закон № 738-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів". Закон було офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 15 серпня.

Що передбачено:

Законом викладаються в новій редакції:
- Закон "Про цінні папери та фондовий ринок", назву якого з дня набрання чинності новою редакцією змінюється на "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (далі - Закон про ринки капіталу);
- Закон "Про товарну біржу", назва якого із набранням чинності його новою редакцією визначена як "Про товарні біржі" (далі - Закон про товарні біржі).
Зауважимо, що нові редакції зазначених законів запрацюють з 1 липня 2021 року, крім окремих положень.
Закон про ринки капіталу регулює відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів і виконання зобов'язань за ними, укладання та виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів і вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Дія Закону про ринки капіталу не поширюється на:
1) відносини, пов'язані з вчиненням і виконанням правочинів (крім деривативних контрактів та правочинів щодо них) поза організованими ринками (крім провадження клірингової діяльності, здійснення ліквідаційного неттінгу) щодо:
а) валютних цінностей;
б) продукції;
2) відносини, пов'язані з вчиненням і виконанням правочинів щодо речей, визначених індивідуальними, ознаками (крім цінних паперів).
Закон про ринки капіталу відносить до таких ринків фондовий ринок, ринок деривативних фінансових інструментів та грошовий ринок. Згідно із Законом "Про санкції" можуть бути заборонені або обмежені емісія та обіг цінних паперів емітента, створеного відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України та /або який прямо чи опосередковано контролюється особами, які є резидентами зазначеної держави.

Закон про ринки капіталу передбачає, що торгівля фінансовими інструментами здійснюється на організованих ринках капіталу та поза ними. Серед іншого, він визначає:
- види та ознаки фінансових інструментів;
- види та ознаки цінних паперів. Зокрема, були впроваджені нові види цінних паперів - депозитні сертифікати банку, зелені облігації, опціонні сертифікати, депозитарні розписки;
- види та ознаки деривативних контрактів;
- особливості та порядок укладання та виконання фінансових інструментів та правочинів щодо них;
- особливості та порядок професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - ринки), а також діяльності, пов'язаної з ринками;
- особливості емісії та обігу цінних паперів;
- особливості та порядок розкриття інформації на ринках;
- особливості та порядок регулювання ринків;
- регулювання об'єднання професійних учасників ринків;
- регулювання протидії зловживанням на ринках.

Закон про товарні біржі визначає правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків.
Дія Закону про товарні біржі не поширюється на відносини, пов'язані з вчиненням і виконанням правочинів щодо речей, визначених індивідуальними ознаками.
Закон про товарні біржі визначає:
- особливості, порядок створення, управління та функціонування товарної біржі;
- активи товарної біржі та гарантії її майнових прав;
- регулювання діяльності товарних бірж.
Також зазначеним Законом № 738-IX було внесено зміни до низки інших нормативно-правових актів.


Розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника в Україні: виходимо на фінішну пряму

Відповідно до інформації на порталі КМУ, наразі завершується робота над розробленням нормативно-правових актів із питань здійснення фінансового моніторингу, у тому числі й проєкту наказу про затвердження форми та змісту структури власності. Зокрема, 27 липня 2020 року в Міністерстві фінансів відбулася робоча нарада з представниками Міністерства юстиції, Міністерства цифрової трансформації, Державної служби фінансового моніторингу та Національного банку України щодо затвердження форми та змісту структури власності юридичних осіб.

Тож варто пригадати, що ж очікує на кінцевих бенефіціарних власників в Україні в найближчому майбутньому.

Розпочнемо з того, що внесення змін до законодавства щодо розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника є однією з умов співпраці з Міжнародним валютним фондом. Крім того, імплементація таких норм є обов'язковою з метою приведення національного законодавства у відповідність до Четвертої директиви ЄС проти відмивання коштів та фінансування тероризму.

Отже, на виконання взятих зобов'язань 06 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" № 361-IX (далі – Закон № 361-IX). Незважаючи на те що Закон № 361-IX набув чинності ще 28 квітня 2020 року, ч. 4 розд. X "Прикінцеві та перехідні положення" визначено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання ним чинності, подають державному реєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарних власників в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців із дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено форму та зміст структури власності.

Про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи розкриватимуть таку інформацію:
• прізвище, ім'я, по батькові (за наявності),
• дату народження,
• країну громадянства,
• серію та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця,
• місце проживання,
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності),
• повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, у якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником,
• характер і міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Ба більше, з 01 червня 2020 року діють нові форми заяв, які подають до Єдиного державного реєстру (форми затверджено наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 р. № 3268/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 19.05.2020 р. № 1716/5)). Так, відповідно до форми заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника до інформації, що надається, також включено інформацію щодо відсотка частки статутного капіталу в юридичній особі або відсотка права голосу в юридичній особі та тип бенефіціарного володіння (прямий вирішальний вплив чи непрямий вирішальний вплив).

Якщо в юридичної особи немає кінцевого бенефіціарного власника, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник – юридична особа, уносять обґрунтовану причину його відсутності.

Щодо структури власності, то в Законі № 361-IX не так багато про це інформації, проте він наводить її визначення. Зокрема, структура власності – це документально підтверджена система відносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших подібних правових утворень, що дає змогу встановити всіх кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників.

З огляду на наведене вище, а також оновлені положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань", інформацію про структуру власності потрібно подавати до Єдиного державного реєстру в будь-якому разі, навіть якщо немає кінцевих бенефіціарних власників.

Загалом Законом № 361-IX передбачено чотири випадки подання інформації:

• Перше подання інформації для юридичних осіб, які зареєстровані до 28.04.2020, має відбутися протягом 3 місяців із дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджено форму та зміст структури власності.

• Щорічне підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності для всіх юридичних осіб, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів.

• Повідомлення про зміну інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та зміни у структурі власності протягом 30 робочих днів із дня виникнення таких змін.

• Під час проведення державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, юридичні особи зобов'язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Щодо наслідків невиконання вимог до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності, то ч. 6 ст. 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафу на керівника компанії або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 17000 до 51000 грн. Тож, якщо раніше за певних умов залишалась можливість не розкривати кінцевих бенефіціарів, наприклад, якщо не було "реєстраційної" активності компанії, то наразі очікуємо на масштабне розкриття вже в межах першого подання інформації.